НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

Русская версия статьи »

РОЗЛАДИ ПСИХІЧНОЇ СФЕРИ У ХВОРИХ НА ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ: ЕВОЛЮЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

А. В. Каніщев

* Публікується за виданням:
Каніщев А. В. Розлади психічної сфери у хворих на вірусні гепатити: еволюція досліджень та сучасний стан проблеми // Врачебная практика. — 2000. — № 3. — С. 51–54.

Зміни психіки при соматичних та інфекційних хворобах завжди були об’єктом ретельного вивчення як обов’язкова складова частина клінічної картини цих захворювань. Протягом багатьох років при вірусних гепатитах (ВГ) дослідники спостерігали різноманітні психічні порушення. В клініці вивчення особливостей перебігу цих захворювань звичайно обмежувалось оцінкою клінічних та біохімічних показників функцій печінки, але, за деякими спостереженнями [14], саме нервово-психічні розлади визначають тяжкість перебігу ВГ.

В літературі першої половини сторіччя зустрічалась значна кількість повідомлення про психотичні стани у хворих на ВГ. Відмічалось, що можуть зустрічатися паморочні розлади свідомості, делірій, окремі кататонічні симптоми [24]. Досить частим явищем були галюцинаторні прояви [20].

Широке коло психотичних проявів — синдроми затьмареної свідомості, афективні (депресивні, маніакальні) та галюцинаторно-маячні психози спостерігалося звичайно при тяжкому перебігу хвороби [6, 15, 16, 26]. Однак, галюцинаторно-маячні та депресивні психотичні стани спостерігалися також в продромальному періоді захворювання [9].

В іноземній літературі того ж часу розвиток психозу при ВГ вважався безпосередньою ознакою наближення печінкової коми [31]. Психотичні порушення при вірусному гепатиті відмічались в різних періодах захворювання, завжди погіршуючи прогноз [30]. Найчастіше зустрічалася депресія, але посилення депресії або поява інших психотичних станів — маніакальних, деліріозних — зустрічалися значно рідше та, як правило, віщували летальний кінець [29, 30, 32].

Втім, в подальших дослідженнях основна увага приділялась психічним порушенням непсихотичного рівня. Такі порушення не вважалися специфічними, але виявлялася типова психопатологічна симптоматика [16]. Таким найбільш типовим психічним проявом ВГ є, за даними більшості авторів, депресія [5, 16, 24]. В той же час автори по-різному оцінювали місце психічних розладів в клінічній картині ВГ. Зазвичай вважалось [10, 20] що психічні розлади спостерігаються у хворих із зниженою функціональною здатністю печінки, йдуть паралельно із ступенем тяжкості ВГ та безслідно зникають після відновлення печінки. Однак за іншою думкою [16], зміни психічної діяльності є не «ускладненнями» в перебігу хвороби, а характерною складовою частиною клінічної симптоматики ВГ; паралелізм між ступенем жовтяниці та тяжкістю порушень психіки є відсутнім, при цьому у ряду хворих ці співвідношення є зворотними. Відмічалась можливість психічних розладів вже після зникнення жовтяниці та нормалізації печінкових функцій [15, 16, 24].

Різноманітні астенічні прояви займали провідне місце в клініці переджовтяничного періоду захворювання, яскраво виражені в його розпалі [14], окрім того, астенічний синдром є одним з найчастіших залишкових явищ після одужання від вірусного гепатиту [11]. Виділення різних варіантів переджовтяничного періоду (диспептичного, астено-вегетативного, грипоподібного) є умовним, оскільки ознаки астенії спостерігаються при кожному з них [22].

Найчастіше зустрічаються, за даними більшості авторів, такі симптоми: пригнічений настрій, млявість, слабкість, сонливість, зниження активності, емоційна лабільність, дратівливість [4, 8, 11, 16–18, 22]. В деяких хворих в період спаду жовтяниці розвивалася ейфорія з пожвавленням мови, моторики, недооцінкою тяжкості захворювання; особливістю цього стану була його нестійкість, переплетіння з періодами дратівливості та пригнічення. В інших спостереженнях того часу [16, 21] підвищений настрій у хворих на вірусний гепатит не відмічався жодного разу [12, 15].

В табл. 1 наведені дані про частоту основних непсихотичних нервово-психічних розладів при ВГ.

Таблиця 1

Частота основних нервово-психічних порушень у хворих на вірусні гепатити за даними літератури (в %)

  Сл Гб Зп Бс Сн Пл Др Дп Ап Еф Ел Ст
Д. Г. Абрамович, 1955   18 14   16   11          
А. В. Мазурин, 1955 74 50     34       59      
Т. О. Невзорова,
Р. Ф. Коканбаєва, 1956
            9 36 73 14    
О. Г. Невраева, 1956 75 23 2 14 4 1            
А. Д. Преварская, 1959 54 14     22   12          
Д. Ф. Кириченко, 1961 96 54   64                
О. Г. Невраева, 1967

а) легк. перебіг

б) сер.-тяжк. перебіг

в) тяжкий перебіг

 

82

86

100

 

35

52

44

 

 

4

8

45

 

20

38

25

   

11

11

31

 

0

16

31

       
Г. В. Бодрова, М. В. Смирнов, 1972

а) сер.-тяжк. перебіг

б) тяжкий перебіг

 

100

100

 

27

71

 

17

65

 

20

65

 

 

7

41

 

20

76

 

7

41

 

27

53

 

 

17

94

 

0

18

Г. В. Бодрова, 1976   62   71       68        
J. P. Fox et al., 1942 * 49 39   23                
R. H. Turner et al., 1944 77                      
W. P. Havens, 1948 * 75 35                    
G. M. Findlay et al., 1952 *   23   6       3        
I. Magyar, 1962 64 16   19       11        
J. D. Gust,
S. M. Feinstone, 1988
77 71     49   43          

* – цит. за I. Magyar, 1962.

Скорочення:
Сл — слабкість, млявість; Гб — головний біль; Зп — запаморочення; Бс — безсоння; Сн — сонливість; Пл — плаксивість;
Др — дратівливість; Дп — депресія; Ап — апатія; Еф — эйфорія; Ел — эмоційна лабільність; Ст — страх

В останнє десятиріччя психічні порушення при ВГ майже не досліджуються; існує лише декілька окремих повідомлень щодо застосування психотерапевтичної корекції в клініці ВГ [23, 25].

Отже, як свідчать літературні дані, протягом довгого часу основна увага приділялась психотичних порушенням; дослідження психічних змін у широкого загалу хворих при цьому майже не проводилось.

Як виявилось потім, непсихотичні, межові психічні порушення завжди мають місце в клініці ВГ, навіть якщо останні перебігають без ускладнень. Але в результатах проведених досліджень є значна суперечність — як щодо частоти виникнення психічних розладів, так і щодо їх якісної інтерпретації. Причина цього може бути в тому, що порушення психічної сфери при вірусних гепатитах вивчали лікарі різних спеціальностей — психіатри, інфекціоністи, неврологи, терапевти. Таким чином, мала місце принципова неоднаковість методологічних підходів до вивчення цієї проблеми. Крім того, до поля зору психіатрів попадали, як правило, пацієнти із вираженими, передусім психотичними розладами психічної сфери, які потрапляли до психіатричної лікарні; в той же час легкі психопатологічні прояви, що спостерігалися у хворих інфекційних стаціонарів, звичайно залишались поза увагою лікарів-інфекціоністів.

Але, навіть роблячи поправку на те, що дослідження проводились різними фахівцями, можна припустити, що відбувся патоморфоз психопатологічних проявів при ВГ. Стани затьмареної свідомості, галюцинаторно-маячні психози практично перестали зустрічатись при неускладненому перебігу хвороби; основою психопатологічних проявів стала астенічна та неврозоподібна симптоматика.

За деяким винятком, наявні дослідження мали характер казуїстичних спостережень. Обмаль уваги приділялось практичній стороні проблеми — прогнозуванню психічних розладів, їх корекції, вивченню різних варіантів відношення хворих до своєї хвороби та до лікування.

Той факт, що в останній час спостерігається майже повна відсутність досліджень за даною темою, може бути обумовлений тим, що на тлі фундаментальних відкриттів в галузі вірусних гепатитів (високоточна імуноферментна діагностика, нові перспективи етіотропної терапії та імунізації) знизився інтерес дослідників до клінічних проявів цих захворювань в цілому. Інфекціоністи вже неспроможні кваліфіковано оцінити та врахувати психічний стан хворого; досвід психіатрів в цій галузі взагалі не накопичується, оскільки психіатричні консультації в інфекційній лікарні обмежуються невідкладними станами.

Враховуючи перманентну необхідність обліку психічних та поведінкових змін у хворих на ВГ, адекватні уявлення про їх якісну та кількісну характеристику можуть бути одержані лише при проведенні таких досліджень кваліфікованим спеціалістом, при використовуванні достатньо суворих та об’єктивних критеріїв, а головне — якщо такі розробки позбудуться сугубо теоретичної спрямованості і нарешті набудуть націленості на вирішення практичних повсякденних питань, що постають перед лікарем-інфекціоністом при лікуванні таких хворих.

Література

  1. Абрамович Д. Г. Функциональное состояние нервной системы при болезни Боткина // Врачебное дело. — 1955. — № 6. — С. 547–548.
  2. Бодрова Г. В. Изменения нервно-психического статуса и электроэнцефалограммы при тяжёлых формах вирусного гепатита // Тяжёлые формы болезни Боткина (патогенез, диагностика, дифференциальный диагноз, лечение): Труды Горьковского медицинского института. — Горький, 1976. — Вып. 78. — С. 48–54.
  3. Бодрова Г. В., Смирнов Н. В. Контроль за нервно-психическим состоянием больных при оценке тяжёлого течения вирусного гепатита // Неотложная терапия тяжёлых форм инфекционных болезней: Материалы конференции. — Горький, 1972. — С. 88–94.
  4. Ващенко М. А., Вовк А. Д., Новикова О. В. Поражения головного мозга у больных вирусным гепатитом и циррозом печени // Клиническая медицина — 1980. — Т. 58, № 10. — С. 54–57.
  5. Галант И. Б. Гепатоцеребральные заболевания в психиатрическом освещении. — Хабаровск, 1946. — 52 с.
  6. Галант И. Б. Психические расстройства при заболеваниях печени // II Всероссийский съезд невропатологов и психиатров: Материалы к съезду. — М., 1967. — С. 323–324.
  7. Гафт П. Г. Неврологические нарушения у больных эпидемическим гепатитом (болезнью Боткина). — Автореф. дис. … канд. мед. наук. — Одесса, 1961. — 16 с.
  8. Горячев К. С. Особенности астенического синдрома в продромальном периоде заболевания вирусным гепатитом // Вопросы социальной и клинической психоневрологии. — М., 1977. — С. 24–26.
  9. Дозорец Ю. Л. О нервно-психических нарушениях при безжелтушных и рецидивирующих формах болезни Боткина // Здравоохранение Белоруссии. — 1960. — № 12. — С. 23–24.
  10. Дозорец Ю. Л., Белоусова В. Н. К вопросу о невро-психических нарушениях при остром гепатите (болезни Боткина) // Клиническая медицина — 1950. — Т. 28, № 10. — С. 56–58.
  11. Иванов К. С., Лобзин Ю. В., Решетников М. М., Сергеев С. Т., Шишкин М. К. О психофизиологической характеристике структуры и динамике астеновегетативных расстройств при вирусном гепатите А // Военно-медицинский журнал. — 1989. — № 7. — С. 46–50.
  12. Кириченко Д. Ф. О нервно-психических изменениях в остром периоде болезни Боткина // Инфекционный гепатит: Сборник научных работ. — Киев, 1961. — С. 147–153.
  13. Мазурин А. В. О начальных проявлениях болезни Боткина у детей // Педиатрия. — 1955. — № 4. — С. 65–68.
  14. Михайлова А. М. Клиника и течение неврологических нарушений при инфекционном гепатите // Врачебное дело. — 1971. — № 3. — С. 145–148.
  15. Молохов А. Н. О церебральных расстройствах при эпидемическом гепатите (болезни Боткина) // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 1958. — Т. 58, вып. 3. — С. 264–268.
  16. Невзорова Т. А., Коканбаева Р. Ф. О психических изменениях при болезни Боткина (эпидемическом гепатите) // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. — 1955. — Т. 55, вып. 8. — С. 561–565.
  17. Невраева О. Г. К характеристике продромального периода болезни Боткина // Болезнь Боткина (эпидемический гепатит). — М., 1956. — С. 78–75.
  18. Невраева О. Г. Клинико-функциональная характеристика больных эпидемическим гепатитом с изучением состояния зрительных и некоторых других анализаторов. — Автореф. дис. … канд. мед. наук. — М., 1967. — 19 с.
  19. Преварская А. Д. Функциональное состояние нервной системы при болезни Боткина у детей. — Автореф. дис. … канд. мед. наук. — Киев, 1959. — 16 с.
  20. Равкин И. Г. Психопатологические симптомы при желтухе // Московский медицинский журнал. — 1927. — № 10. — С. 13–21.
  21. Сидорина В. Г. К клинике психических нарушений при эпидемическом гепатите и герпетической инфекции (простой герпес) // Вопросы клиники и профилактики эпидемического гепатита и других вирусных поражений печени и их исходов: Тезисы докладов — М., 1967. — С. 19–21.
  22. Угрюмов Б. Л., Андрейчин М. А. Астенический синдром при вирусном гепатите // Врачебное дело. — 1979. — № 2. — С. 106–110.
  23. Фицова С. В. Психотерапия в комплексном лечении вирусных гепатитов // Вирусные гепатиты и другие актуальные инфекции. — СПб, 1997. — С. 154–160.
  24. Франк Д. Б. Изменения психики при желтухе // Врачебное дело. — 1921. — № 16–21. — С. 257–261.
  25. Элькин В. М. Индивидуальная арттерапия шедеврами искусства у больных вирусным гепатитом // Вирусные гепатиты и другие актуальные инфекции. — СПб, 1997. — С. 160–167.
  26. Эфендиев Т. М. О невро-психических расстройствах при болезни Боткина // Терапевтический архив. — 1956. — Т. 28, № 8. — С. 71–72.
  27. Gust J. D., Feinstone S. M. Hepatitis A. — Boca Raton: CRC Press Inc., 1988. — 239 p.
  28. (Magyar I.) Мадьяр И. Заболевания печени и жёлчных путей. — Будапешт: Akadémiai Kiadó, 1962. — Т. 1. — 459 с.
  29. Stokes J. F., Owen J. R., Holmes E. G. Neurological complication of infective hepatitis // British Medical Journal. — 1945. — № 4427. — P. 642–644.
  30. Thorling L. Neurological complications in acute infectious hepatitis // Acta Medica Scandinavica. — 1950. — Vol. 137, f. 5. — P. 322–334.
  31. Turner R. H., Snavely J. R., Grossman E. B., Buchanan R. N., Foster S. O. Some clinical studies of acute hepatitis occurring in soldiers after inoculation with yellow fever vaccine: with especial consideration of severe attacks // Annals of Internal Medicine. — 1944. — Vol. 20, № 2. — P. 193–218.
  32. Willis G. C. Clinical experiences with 120 cases of hepatic coma // The Canadian Medical Association Journal. — 1960. — Vol. 82, № 4. — P. 191–195.

Адреса для листування:
editor@psychiatry.ua


© «Новости украинской психиатрии», 2001
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211