НОВОСТИ УКРАИНСКОЙ ПСИХИАТРИИ
Более 1000 полнотекстовых научных публикаций
Клиническая психиатрияНаркологияПсихофармакотерапияПсихотерапияСексологияСудебная психиатрияДетская психиатрияМедицинская психология

ПОРІВНЮВАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ОСІБ, ЩО ЗАЛЕЖАТЬ ВІД АЛКОГОЛЮ НА ПОЧАТКУ ЛІКУВАННЯ ТА НА ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ РЕМІСІЇ

О. В. Бараненко

* Публікується за виданням:
Бараненко О. В. Порівнювальний аналіз структури якості життя у осіб, що залежать від алкоголю на початку лікування та на етапі становлення ремісії // Довженківські читання: теорія і практика наркології. Матеріали VI Української науково-практичної конференції з міжнародною участю. — Харків, 2005. — С. 45–48.

Вступ. Оцінка якості життя (ЯЖ) — метод, що втілює в собі нові гуманістичні підходи у світовій медицині [1], ставлення до пацієнта як до єдиного цілого. Згідно з цим, було б неетично нехтувати якістю життя осіб, що залежать від психоактивних речовин, у тому числі від алкоголю. У вітчизняній та закордонній науковій літературі є дослідження, присвячені ЯЖ осіб, залежних від алкоголю [2–4].

Мета роботи: вивчити зміни у структурі показника ЯЖ у алкогользалежних пацієнтів.

Матеріали і методи: в роботі використано клініко-психопатологічний метод, опитувальник «Показник якості життя» (Mezzіch et al., 1999), кореляційний аналіз [5].

Обстежено 15 хворих чоловічої статі середнім віком 41,67±2,44 років. Всім хворим було поставлено діагноз «синдром залежності від алкоголю» (F10.25 чи F10.26) за МКХ-10. Обстеження проводилося двічі — після ліквідації виражених проявів синдрому відміни алкоголю та на етапі становлення ремісії.

Опитувальник «Показник якості життя» (Mezzіch et al., 1999) має такі шкали: 1 — фізичне благополуччя; 2 — психологічне/емоційне благополуччя; 3 — самообслуговування і незалежність у діях; 4 — працездатність; 5 — міжособистісна взаємодія; 6 — соціо-емоційна підтримка; 7 — суспільна і службова підтримка; 8 — самореалізація; 9 — духовна реалізація; 10 — загальне сприйняття якості життя. Також було визначено середнє значення за усіма шкалами (інтегральний показник якості життя).

Результати та їх обговорення. При проведенні кореляційного аналізу різних складових показника якості життя отримані наступні результати (табл. 1, 2.).

Таблиця 1

Кореляційні взаємини між різними показниками якості життя після ліквідації виражених проявів синдрому відміни алкоголю (за анкетою «Показник якості життя» (Mezzіch et al., 1999)

  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 M
1   0,22 0,44 0,42 0,33 0,04 –0,21 0,33 0,28 0,39 0,70
2 0,22   –0,30 –0,24 0,67 –0,39 0,25 0,74 –0,43 –0,03 0,26
3 0,44 –0,30   0,52 0,07 0,69 –0,06 –0,23 0,25 0,59 0,66
4 0,42 –0,24 0,52   –0,06 0,31 –0,24 –0,28 0,26 0,30 0,45
5 0,33 0,67 0,07 –0,06   –0,21 0,55 0,65 –0,45 –0,07 0,46
6 0,04 –0,39 0,69 0,31 –0,21   –0,05 –0,23 0,32 0,68 0,51
7 –0,21 0,25 –0,06 –0,24 0,55 –0,05   0,48 –0,41 –0,12 0,20
8 0,33 0,74 –0,23 –0,28 0,65 –0,23 0,48   –0,21 0,06 0,45
9 0,28 –0,43 0,25 0,26 –0,45 0,32 –0,41 –0,21   0,28 0,27
10 0,39 –0,03 0,59 0,30 –0,07 0,68 –0,12 0,06 0,28   0,68
M 0,70 0,26 0,66 0,45 0,46 0,51 0,20 0,45 0,27 0,68  
  0,29 0,08 0,26 0,14 0,19 0,17 0,04 0,18 0,02 0,27 0,46


Таблиця 2

Кореляційні взаємини між різними показниками якості життя на етапі становлення ремісії (за анкетою «Показник якості життя» (Mezzіch et al., 1999)

  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 M
1   0,29 0,29 0,32 0,31 0,21 –0,16 0,49 0,32 0,21 0,69
2 0,29   0,04 –0,01 0,51 –0,41 0,24 0,58 –0,55 0,18 0,32
3 0,29 0,04   0,41 0,06 0,76 –0,11 –0,12 0,13 0,57 0,65
4 0,32 –0,01 0,41   0,05 0,26 0,21 –0,10 0,18 0,14 0,51
5 0,31 0,51 0,06 0,05   –0,18 0,54 0,78 –0,36 0,16 0,52
6 0,21 –0,41 0,76 0,26 –0,18   –0,28 –0,24 0,38 0,42 0,48
7 –0,16 0,24 –0,11 0,21 0,54 –0,28   0,33 –0,28 –0,16 0,23
8 0,49 0,58 –0,12 –0,10 0,78 –0,24 0,33   –0,27 0,23 0,51
9 0,32 –0,55 0,13 0,18 –0,36 0,38 –0,28 –0,27   –0,05 0,22
10 0,21 0,18 0,57 0,14 0,16 0,42 –0,16 0,23 –0,05   0,57
M 0,69 0,32 0,65 0,51 0,52 0,48 0,23 0,51 0,22 0,57  
  0,29 0,12 0,27 0,20 0,24 0,14 0,06 0,22 –0,03 0,23 0,47

Умовні позначення шкал: 1 — фізичне благополуччя; 2 — психологічне/емоційне благополуччя; 3 — самообслуговування і незалежність у діях; 4 — працездатність; 5 — міжособистісна взаємодія; 6 — соціо-емоційна підтримка; 7 — суспільна і службова підтримка; 8 — самореалізація; 9 — духовна реалізація; 10 — загальне сприйняття якості життя.


— слабкий кореляційний зв’язок

— середньо виражений кореляційний зв’язок

— сильний кореляційний зв’язок

Із середнім значенням (інтегральний показник ЯЖ — M) у більшому ступені взаємодіють такі складові частини показника ЯЖ, як шкала 1 (фізичне благополуччя) — r = 0,70 і шкала 10 (загальне сприйняття ЯЖ) — r = 0,68; далі — у порядку убування коефіцієнту кореляції — шкала 3 (самообслуговування і незалежність у діях) — r = 0,66; шкала 6 (соціо-емоційна підтримка — r = 0,51; шкала 5 (міжособистісна взаємодія — r = 0,46 і шкали 4 (працездатність) і 8 (самореалізація) — r = 0,45. Також сильні кореляційні взаємодії — r = 0,74 — виявлені між шкалою 2 (психологічне/емоційне благополуччя) і шкалою 8 (самореалізація). Зі шкалою 10 (загальне сприйняття ЯЖ) виявлені наступні показники кореляції (у порядку убування) — шкала 6 (соціо-емоційна підтримка) — r = 0,68; шкала 3 (самообслуговування і незалежність у діях) — r = 0,59 і шкалою 1 (фізичне благополуччя) — r = 0,39.

Слабкий кореляційний зв’язок із середнім значенням (M) для шкал 2 (психоемоційне благополуччя) і 7 (суспільна і службова підтримка — r = 0,26.

На етапі становлення ремісії для показників окремих шкал виявлені наступні кореляційні взаємодії із середнім значенням показника ЯЖ: шкала 10 (загальне сприйняття ЯЖ) — r = 0,69; шкала 10 (загальне сприйняття якості життя) — r = 0,57; шкала 3 (самообслуговування і незалежність у діях) — r = 0,65, шкала 5 (міжособистісна взаємодія) — r = 0,52 і шкала 4 (працездатність) — r = 0,51.

Середнє значення r максимальне для шкали 1 (фізичне благополуччя) — 0,29, шкали 3 (самообслуговування і незалежність у діях) — 0,26 і шкали 10 (загальне сприйняття якості життя) — 0,27.

На етапі становлення ремісії середнє значення r для показників 1 і 3 мало змінилося; також високі значення середнього коефіцієнта кореляції були характерні для шкал 5 (міжособистісна взаємодія) — 0,24; шкали 4 (працездатність) — 0,20 і шкали 8 (самореалізація) — 0,22. Мінімальне середнє значення коефіцієнта кореляції визначено для шкал 2 (психоемоційне благополуччя) — 0,08 і 7 (суспільна і службова підтримка) — 0,04.

У цілому, на підставі кореляційного аналізу, можна сказати, що оцінка якості життя (у даному випадку — в осіб, що залежать від алкоголю), оцінювана по опитувальнику Mezzіch et al. має свою, неоднорідну і відносно постійну структуру. На початкових етапах (4–6 доба лікування) очевидне превалювання показників фізичного благополуччя і незалежності в діях; на етапі становлення ремісії, поряд зі згаданими показниками, підвищується значимість працездатності, міжособистісної взаємодії і самореалізації.

Показник службової і соціальної підтримки для осіб, залежних від алкоголю, мало зв’язаний як із загальним сприйняттям ЯЖ, так і з іншими показниками як під час проведення терапії, так і на етапі становлення ремісії.

Висновки: зміни в структурі показника якості життя, отриманій на підставі кореляційного аналізу, можна пояснити насамперед змінами афективної і мотиваційної сфери, якими супроводжується становлення ремісії і адаптація до тверезого способу життя. Як на початку лікування, так і на етапі становлення ремісії у більшому ступені сприйняття якості життя в цілому залежить від фізичного благополуччя, незалежності в діях та самореалізації. Отже, при проведенні раціональної психотерапії має сенс указувати на негативні наслідки зловживання алкоголем у сфері фізичного благополуччя і незалежності в діях. Самообслуговування і незалежність у діях — більш складний об’єкт для терапевтичного впливу, оскільки залежить від об’єктивних умов, у тому числі соціальних. Те, що показник суспільної та службової підтримки не має вираженого взаємозв’язку з іншими показниками якості життя, теж треба враховувати при проведенні лікувально-реабілітаційних заходів. Для поліпшення соціальної адаптації слід проводити психотерапевтичні заходи, що спрямовані на підвищення мотивації в досягненні соціально значимих цілей).

Література

  1. Марута Н. О., Панько Т. В., Явдак І. О. та ін. Показник якості життя у хворих на афективні розлади та його динаміка в процесі лікування // Український вісник психоневрології. — 2002. — Т. 10, вип. 2. — С. 113–114.
  2. Longabaugh R., Mattson M. E., Connors G. J., Cooney N. L. Quality of life as an outcome variable in alcoholism treatment research // J. Stud. Alcohol. — 1994. — № 12 (suppl.). — P. 119–129.
  3. Kraemer K. L., Maisto S. A., Conigliaro J. et al. Decreased alcohol consumption in outpatient drinkers is associated with improved quality of life and fewer alcohol-related consequences // J. Gen. Intern. Med. — 2002. — Vol. 17, № 5. — P. 382–386.
  4. Foster J. H., Marshall E. J., Peters T. J. Application of a quality of life measure, the life situation survey (LSS), to alcohol-dependent subjects in relapse and remission // Alcohol. Clin. Exp. Res. — 2000. — Vol. 24, № 11. — P. 1687–1692.
  5. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — Киев: Морион, 2000. — 320 с.


© «Новости украинской психиатрии», 2005
Редакция сайта: editor@psychiatry.ua
ISSN 1990–5211