ТРИВОЖНО-ФОБІЧНІ РОЗЛАДИ (F40)

Агорафобія (F40.0)

— без панічного розладу (F40.00)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Страх перебування в таких ситуаціях: натовп, громадські місця, установи, поїздки наодинці, віддалення від помешкання.
2. Нявність вегетативних симптомів: серцебиття, тремор, сухість у роті, пітливість.
3. Тривога конкретно ситуаційно обмежена.

— з панічним розладом (F40.01)

Клінічні діагностичні критерії ті ж самі, що і у пунктах 1–3, а також:

4. Уникання фобічних ситуацій аж до зміни життєвого стилю.
5. Панічні атаки з порушенням дихання, серцебиттям, пітливістю, тремтінням, парестезіями, приливами жару або холоду, дискомфортом у грудній клітині, страхом смерті, страхом збожеволіти.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Наявність невротизуючого інтрапсихічного конфлікту.
2. Підвищений рівень тривожності.
3. Відповідні преморбідні особистісні радикали.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Соціальні фобії (F40.1)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Фобії конкретні (страх публічних виступів, страх їжі на людях, тощо).
2. Страхи концентруються на оточуючих.
3. Уникнення психотравмуючих ситуацій аж до повної соціальної ізоляції.
4. Заниження самооцінки і страх критики.
5. Вегетативні прояви — почервоніння, тремор рук, нудота, позиви до сечовипускання.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження такі ж, як у агорафобії (F40.0).

Специфічні ізольовані фобії (F40.2)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Стійкий страх відносно однієї або декількох конкретних ситуацій тенденція їх уникання.
2. Зниження повсякденної активності.
3. Вегетативні симптоми.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження такі ж, як у агорафобії (F40.0).

ІНШІ ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ (F41)

Панічний розлад (епізодична пароксизмальна тривога) (F41.0)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Ситуативно не обумовлене виникнення тривоги.
2. Серцебиття, біль у грудях, відчуття задухи, тремор, сухість у роті, запаморочення, почуття нереальності.
3. Вторинний страх смерті, або божевілля.
4. Тривалість — кілька хвилини.
5. Між атаками практично немає афективних розладів.

Патопсихологічні діагностичні критерії: наявність афективної нестабільності, підвищення рівня реактивної тривожності та особистісної тривоги.

Параклінічні методи дослідження такі ж як і при агорафобії (F40.0).

Генералізований тривожний розлад (F41.1)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Тривожність і занепокоєння про майбутнє.
2. Тривалість не менше 6 місяців.
3. Перебільшена сторожкість.
4. Запаморочення, слабкість.
5. Дратівливість.
6. Вегетативні прояви: тахікардія, тахіпное, пітливість, сухість у роті, епігастральний біль, нудота, гіперемія, утруднене ковтання).
7. Внутрішня напруга (тремтіння, відчуття ознобу, неможливість розслабитися, головний біль).
8. Порушення сну.

Патопсихологічні діагностичні критерії: наявність афективної нестабільності, підвищення рівня реактивної тривожності та особистісної тривоги.

Параклінічні методи дослідження такі ж як і при агорафобії (F40.0).

Змішаний тривожний і депресивний розлад (F41.2)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Сполучення симптомів тривоги і депресії.
2. Вегетативні симптоми.

Параклінічні методи дослідження відповідають F40.0.

ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНИЙ РОЗЛАД (F42)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Наявність нав’язливих думок або дій щонайменше протягом 2 тижнів.
2. Стійкість стереотипних думок, потягів суб’єктивно неприємних для хворого.
3. Розуміння, що ці явища є власними.
4. Безуспішні спроби ігнорування або нейтралізації думок.
5. Нав’язливі думки і дії порушують соціальну активності хворого.
6. Вегетативні симптоми.

Параклінічні методи дослідження відповідають F40.0.

Переважно нав’язливі думки або міркування (F42.0)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Наявність нав’язливих думок протягом 2 тижнів і більше.
2. Нав’язливі думки і дії є джерелом дистресу і порушення активності.
3. Стійкі думки, ідеї, міркування, що суб’єктивно сприймаються як нав’язливі та безглузді.
4. Тяжкість сприйняття думок, внаслідок агресивності, непристойності, або безглуздості.
5. Розуміння, що ці думки є власними.
6. Незалежно від змісту думок, неприємність їх для хворого незалежність від їх захисту.
7. Ігнорування або нейтралізація думок неможливі.

Параклінічні методи дослідження відповідають F40.0.

Переважно компульсивні дії (F42.1)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Потяги до компульсивних дій інтенсивно заповнюють свідомість хворих.
2. Настирливі дії мають стереотипний вигляд і здійснюються за певними правилами.
3. Зберігається розуміння неадекватності і нерозумності поведінки.
4. Настирливі дії заважають професійній діяльності та соціальній активності хворого і суб’єктивно неприємні.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Наявність підвищеного рівня тривожності.
2. Особистісні радикали психастеноїдного або тривожного типів.

Параклінічні методи дослідження відповідають F40.0.

Змішані обсесивні думки та дії (F42.2)

Клінічні діагностичні критерії: сполучення нав’язливих думок і дій.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Підвищений рівень тривожності.
2. Особистісні радикали психастеноїдного або тривожного типів.

Параклінічні методи дослідження відповідають F40.0.

РЕАКЦІЯ НА ВАЖКИЙ СТРЕС І ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦІЇ (F43)

Гостра реакція на стрес (F43.0)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Наявність незвичайного емоційно-стресорного фактору.
2. Швидкий початок безпосередньо після стресорної події.
3. Ініціальний стан оглушення; звужений об’єм уваги, тривога, гнів, відчай, безпосередність, надмірне горе.
4. Присутність вегетативних симптомів.
5. Часткова амнезія епізоду.
6. Швидке припинення після усунення стресових обставин.

Патопсихологічні діагностичні критерії — наявність «конфліктогенної» зони в мікро- або макросоціальному оточенні.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Посттравматичний стресовий розлад (F43.1)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Наявність стресової події катастрофічного рівня.
2. Нав’язливі спогади (ремінісценції) про подію, у тому числі раптові (флешбеки), нав’язливі сновидіння.
3. Уникнення обставин, які асоціюються із стресорною подією.
4. Емоційна відчуженість, зникнення соціальної активності.
5. Гострі спалахи страху, паніки або агресії, що провокуються несподіваними спогадами про стресорну подію.
6. Вегетативні розлади.
7. Початок від 2 до 6 місяців після стресорної події.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають гострій реакції на стрес (F43.0).

Розлади адаптації (F43.2)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Розвиток протягом 1 місяця після стресової події або зміни в житті.
2. Зв’язок симптоматики зі стресовою подією.
3. Тривалість рідко більше 6 місяців.
4. Ккороткочасна депресивна реакція — транзиторний легкий депресивний стан не триваліше 1 місяця (F43.20).
5. Пролонгована депресивна реакція — легкий депресивний стан тривалістю не більше 2 років (F43.21).
6. Змішана тривожна і депресивна реакція — сполучення чітких тривожних і депресивних симптомів (F43.22).
7. З переважанням емоційних порушень (F43.23).
8. З переважанням порушень поведінки (F43.24).
9. Змішаний розлад емоцій і поведінки (F43.25).
10. Інші реакції на важкий стрес (F43.8).
11. Реакція на важкий стрес, неуточнена (F43.9).

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F43.0.

ДИСОЦІАТИВНІ (КОНВЕРСІЙНІ) РОЗЛАДИ (F44)

Загальні критерії.

1. Відсутність відповідного соматичного ураження.
2. Зв’язок із психогеними факторами.

Дисоціативна амнезія (F44.0)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. Тотальна або вибіркова амнезія що до психотравмуючої ситуації.
3. Збережена спроможність до сприйняття нової інформації.
4. Суб’єктивна усвідомленість розладів пам’яті.
5. Ундулюючий обсяг амнезії.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Зниження рівня свідомого контролю.
2. Емоційна дезорганізація.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Дисоціативна фуга (F44.1)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. Раптова, несподівана втеча з помешкання, з роботи, громадського закладу тощо.
3. Подорож із зовнішньо цілеспрямованою поведінкою.
4. Порушення самоусвідомлення і амнезія колишнього життя.
5. Тотальна або парціальна амнезія епізоду.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F44.0.

Дисоціативний ступор (F44.2)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. Гостра психічна і рухова загальмованість до ступеню повної нерухомості.
3. Відсутність соматичного або неврологічного захворювання.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F44.0.

Транси і стани оволодіння (F44.3)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. Втрата особистісної аутоідентифікації.
3. Не повне усвідомлення навколишнього середовища або оточення.
4. Відсутність соматичного або неврологічного захворювання.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F44.0.

Дисоціативні розлади моторики (F44.4)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. Втрата спроможності до руху кінцівок до ступеню парезу або плегії, найчастіше за моно- або паратипом.
3. Координаторно-атактичні порушення.
4. Відсутність соматичного або неврологічного захворювання.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F44.0.

Дисоціативні судоми (F44.5)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. У хворого виникають спастичні рухи, які імітують розгорнуті епілептичні судоми.
3. Відсутні утрата свідомості, прикус язика, мимовільне сечовиділення.
4. Відсутність соматичного або неврологічного захворювання.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F44.0.

Дисоціативна анестезія і втрата чуттєвого сприйняття (F44.6)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. Зони шкірної анестезії мають межі, що відбивають уявлення хворого, а не дійсну інервацію.
3. Втрата гостроти зору, його загальної неясності або звуження поля зорового сприйняття, рідше розлади слуху і нюху.
4. Відсутність соматичного або неврологічного захворювання.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F44.0.

Інші дисоціативні (конверсійні) розлади (F44.8)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Задовольняються загальні критерії.
2. Невпевнена орієнтація у дійсності, порушення зв’язку з зовнішнім світом.
3. Зосередженість на вузькому, ізольованому колі уявлень.
4. Синдром Ганзера.
5. Полярність емоційного стану.
6. Можуть виникати галюцинації, переважно зорові, сценоподібні, жахливого характеру (характерно для синдрому Ганзера).
7. Перебільшено безглузді відповіді на звичайні питання (мимоговоріння та неправильні дії) (характерно для синдрому Ганзера).
8. Тривалість від декількох днів до тижня (характерно для синдрому Ганзера).
9. Амнезія періоду сутінкового стану свідомості (характерно для синдрому Ганзера).
10. Спостерігається більш, ніж один стан особистості (характерно для розладу множинної особистості).
11. Значне зниження або селективне фокусування спроможності відповідати на зовнішні подразники.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження відповідають F44.0.

СОМАТОФОРМНІ РОЗЛАДИ (F45)

Соматизований розлад (F45.0)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Наявність протягом не менше 2 років безпідставних множинних соматичних скарг.
2. Наявність безпідставних ідей про існування важких соматичних захворювань.
3. Неможливість раціонального переконання пацієнта у відсутності соматичної хвороби.
4. Відсутність даних про відповідне морфофункціональне органічне системне порушення.
5. Певний ступінь демонстративної поведінки.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Наявність психогенно-конфліктогенної ситуації.
2. Емоційна нестійкість.

Параклінічні методи дослідження:

Даних, що вказують на органічну патологію не виявляється.

Іпохондричний розлад (F45.2)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Безпідставні ідеї про існування важкого соматичного захворювання.
2. Безпідставні варіабельні соматичні скарги.
3. Неможливість раціонального переконання пацієнта у відсутності соматичної хвороби.
4. Звичайні відчуття інтерпретуються хворим як докази патологічного процесу.
5. Гіпотимний емоційний фон.
6. Самостійне формулювання діагнозу.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Психогенно-конфліктогенні ситуації.
2. Емоційна нестабільність.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Соматоформна вегетативна дисфункція (F45.3)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Суб’єктивні скарги стосуються певного органа або системи.
2. Вегетативні симптоми, такі як серцебиття, пітливість, сухість у роті, тремор, почервоніння мають хронічний характер.
3. Неможливість раціонального переконання пацієнта у відсутності соматичної хвороби.
4. Наявність психо-емоційного стресорного фактору.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Психогенно-конфліктогенні ситуації.
2. Емоційна нестабільність.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Діагноз може бути уточнений п’ятим знаком в залежності від скарг, які вказують на певний орган чи систему:

• соматоформна вегетативна дисфункція серця та серцевосудинної системи (F45.30);
• соматоформна вегетативна дисфункція верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (F45.31);
• соматоформна вегетативна дисфункція нижнього відділу шлунково-кишкового тракту (F45.32);
• соматоформна вегетативна дисфункція дихальної системи (F45.33);
• соматоформна вегетативна дисфункція сечовивідної системи (F45.34);
• соматоформна вегетативна дисфункція інших органів та систем (F45.38).

Хронічний соматичний больовий розлад (F45.4)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Скарги на безпідставний жорстокий біль у якійсь частині тіла.
2. Вегетативні симптоми, такі як серцебиття, пітливість, сухість у роті, тремор, почервоніння мають хронічний характер.
3. Неможливість раціонального переконання пацієнта у відсутності соматичної хвороби.
4. Наявність психо-емоційного стресорного фактору.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Психогенно-конфліктогенні ситуації.
2. Емоційна нестабільність.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

ІНШІ НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ (F48)

Неврастенія (F48.0)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Постійна слабкість, підвищена стомлюваність і виснаження після мінімальних зусиль.
2. Дратівливість.
3. Головний біль.
4. М’язовий біль.
5. Запаморочення.
6. Порушення сну.
7. Вегетативні розлади.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

1. Психогенно-конфліктогенні ситуації.
2. Емоційна нестабільність.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Синдром деперсоналізації-дереалізації невротичної (F48.1)

Клінічні діагностичні критерії:

1. Симптоми деперсоналізації.
2. Симптоми дереалізації.
3. Збереження критичного ставлення.
4. Відсутність порушень свідомості.

Патопсихологічні діагностичні критерії — наявність високого рівня виснаженості за гіперстенічним типом.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Інші специфічні невротичні розлади (F48.8)

Клінічні діагностичні критерії: клінічні прояви цього розладу носять специфічний характер і пов’язані з етнічно-культуральними особливостями.

Патопсихологічні діагностичні критерії — наявність інтрапсихічного конфлікту невротичного типу:

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.