У хворих, що знаходяться в інфекційній лікарні, спостерігається досить широкий спектр психічних порушень. Як правило, ці порушення обмежуються рівнем синдромально незавершених, доклінічних розладів. Але навіть незначно виражені розлади можуть спричинити значні психологічні труднощі при лікуванні таких хворих, оскільки ці порушення формуються навколо відношення пацієнтів до своєї хвороби та їхньої поведінки в процесі лікування. Як виявляється, на даному етапі лікарі-інфекціоністи не готові до своєчасного виявлення та здійснення корекції таких розладів. В той же час психіатричний досвід в цій галузі майже відсутній, оскільки психіатричні консультації в інфекційній лікарні обмежувались невідкладною допомогою при психотичних станах. Отже, на сьогоднішній день є очевидною необхідність впровадження в інфекційному стаціонарі штатної посади психотерапевта. Робота психотерапевта має бути побудованою на таких основних напрямках:

1. Активне виявлення хворих із різноманітними психічними та поведінковими порушеннями.
2. Консультування лікарів-інфекціоністів в плані побудови тактики лікування «проблемних» в психологічному відношенні хворих.
3. Безпосереднє консультування та психотерапевтична корекція хворих, у яких психічні порушення не пов’язані із інфекційною хворобою.
4. Надання невідкладної допомоги при виникненні психотичних станів; своєчасне вирішення питання про госпіталізацію в психіатричний стаціонар.
5. Здійснення заходів щодо підвищення психогігієнічного та психопрофілактичного досвіду персоналу інфекційної лікарні.