Афективні порушення є найважливішою складовою частиною в клініці опійного абстинентного синдрому.

У наркологічному стаціонарі обстежено 80 хворих опійною наркоманією чоловіків в абстинентному стані. Вік хворих — 18–35 років. Стаж наркотизації — 2–10 років. У хворих не було ознак психозів. Для всіх хворих було характерне вживання разом із опіатами антигістамінних препаратів, транквілізаторів або інших психотропних засобів, а також вікарна наркотизація різними токсикоманічними засобами. Сомато-неврологічні прояви опійного абстинентного синдрому були схожі і суттєво не відрізнялися від описаних у літературі (В. В. Бориневич, 1963; І. М. П’ятницька, 1975; Г. В. Морозов, 1984 та ін.).

Важкість абстинентного синдрому (оцінювалась по шкалі Гіммельсбаха) корелювала з дозами та строками наркотизації. Афективні порушення різної модальності мали місце у всіх хворих. Частіше відзначався знижений настрій з дисфоріями та тривожною напруженістю увечері. Емоціональні порушення були динамічні у одного і того ж хворого. Депресивний настрій часто змінювався гіпоманіакальним при наявності ознак абстинентного синдрому.

Дисоціації між афективними порушеннями та сомато-неврологічним станом виявлялась у двох напрямках: 1) більш важкими депресивними порушеннями при відносно благополучному сомато-неврологічному стані; 2) гіпоманіакальним станом при виражених ознаках опійного абстинентного синдрому.

Як виражені депресивні порушення, так і гіпоманіакальні стани були предикторами загостреного потягу до наркотика.

Для корекції емоційних порушень з успіхом застосовувалися антидепресанти та солі літію.